Дисертації

 Дисертації, захищені співробітниками кафедри:

1. Посохова К.А. – «Эффективность липамида, оротовой кислоты, кальция пангамата, метилметионинсульфония и д-     пеницилламина при токсическом поражении печени» за спеціальністю 14.00.25 – фармакологія. Київ, 1981.

2. Мосейчук І.П. – «Гепатотропні властивості і ефективність рослинних флавоноїдів при гострому і хронічному ушкодженні печінки» за спеціальністю 14.00.25 – фармакологія. Київ, 1988.

3. Посохова К.А. – «Експериментальна терапія гепатопротекторами і індукторами ферментів мікросом уражень печінки» за спеціальністю 14.03.07 – фармакологія. Київ, 1996.

4. Олещук О.М. «Експериментальна терапія ентеросорбентами холестатичних уражень печінки» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Київ, 1997.

5. Шевчук О.О. – «Фармакологічна корекція глутаргіном та ентеросгелем ураження печінки при комбінованому застосуванні антимікобактеріальних та антиретровірусних препаратів (експериментальне дослідження)» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Київ, 2011.

6. Пида В.П. – «Експериментальне дослідження фармакологічних властивостей екстракту з чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Харків, 2012.

7. Герасимець І.І. “Експериментальне обґрунтування антиоксидантних та гіпоглікемічних властивостей препаратів з листя шовковиці чорної» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Харків, 2012.

8. Черняшова В.В. – «Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну-L-глутамату та препарату супероксиддисмутази для корекції ураження печінки та нирок при експериментальному перитоніті» за  спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2012.

9. Драпак О.Я. – «Клініко-патогенетичні особливості та медична реабілітація хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою» за спеціальністю 14.01.38 – загальна практика-сімейна медицина . Луганськ, 2013.

10. Олещук О.М. «Роль системи оксиду азоту в патогенезі уражень різного ґенезу» за  спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2013.

11. Вольська А.С. – «Експериментальне обґрунтування доцільності попередження гепатотоксичної дії парацетамолу тіотриазоліном» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. Одеса , 2014.

 12. Луканюк М.І. – «Фармакогностичне дослідження рослин роду Tilia» за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. Харків, 2014.

13. Чорномидз А.В. – «Діагностика, прогнозування та профілактика розвитку важкого панкреатиту»  » за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Вінниця, 2014.

14. Іванків Я.І. – “Фармакогенетичне обґрунтування гепатопротекторної дії мелатоніну при експериментальному діабеті” за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Тернопіль, 2017.

 

Дисертації, які виконані під керівництвом проф. М.П. Скакуна:

 Докторські дисертації

  1. Пасечник  И.Х. Материалы по фармакодинамике и эффективности некоторых лекарственных средств при остром     гепатите. – Харьков, 1969.

 2. Шугайло В.Т. Букарбан и хлорид марганца в комплексной терапии болезни Боткина. – Ставрополь, 1970.

 3. Дроговоз С.М. Сравнительное изучение и особенности действия желчегонных препаратов  на желчеобразовательную           функцию   в  норме и патологии. – Харьков, 1972.

 4. Кучерук А.С. Экспериментальное исследование факторов, влияющих на специфическую активность местно- анестезирующих средств. – Киев, 1974.

 5. Олейник А.Н. Поражение печени ксенобиотиками и алкоголем и пути повышения эффективности их фармакотерапии. –          Москва, 1984.

6. Блихар Е.И. Коррекция этиопатогенетического лечения больных туберкулёзом лёгких с сопутствующими заболеваниями  печени. – Киев, 1988.

 7. Шманько В.В. Фармакопрофілактика і фармакотерапія селеновмісними сполуками експериментальних уражень печінки. –     Київ, 1996.

 8. Посохова К.А. Експериментальна терапія гепатопротекторами і інгібіторами ферментів мікросом уражень печінки. – Київ,   1996.

 Кандидатські дисертації:

 1. Олейник А.Н. Влияние некоторых желчегонных и анальгезирующих средств на внешнесекреторную функцию печени. – Черновцы, 1965

2. Сайдаковский Ю.Я. Взаимодействие фармакологических средств  и некоторые особенности их влияния при потенцированном обезболивании. – Черновцы, 1965

3. Романчак М.Н. Фармакодинамика и эффективность бензацина при некоторых заболеваниях печени и желчных путей. – Винница, 1968

4. Дроговоз С.М. Желчеотделительная функция печени при стафилококковой инфекции и интоксикации. – Черновцы, 1969

5. Гетьман И.И. Опыт применения тримекаина и бенкаина в хирургической стоматологии. – Винница, 1969

6. Скакун Г.К. Функциональные и гистохимические изменения в печени в различные сроки после кастрации. – Винница, 1970

7. Гарбарець М.А. Особенности действия дегидрохолевой кислоты и оксафенамида на желчеобразование в различные сроки после резекции печени. – Киев, 1970

8. Лесюк И.И. Роль коры надпочечников в регуляции желчеотделительного процесса. – Киев, 1970

9. Безкоровайная Н.М. Влияние некоторых желчегонных препаратов на желчеобразовательную функцию печени. – Черновцы, 1971

10.  Гайдуков В.А. Желчеотделительная функция печени при экспериментальном гипо- и гипертиреозе. – Черновцы, 1973

11. Звершхановский Ф.А. Некоторые показатели биохимии желчи у больных хроническим холангиогепатитом. – Черновцы, 1975

12. Порохняк Л.А. Желчеотделительная функция печени при экспериментальной стрептококковой инфекции и интоксикации. – Черновцы, 1975

13. Даник Л.М. Влияние селенита натрия на желчеобразование и эффективность его при дистрофии печени. – Черновцы, 1976

14. Глухова  Л.Г. Характер и механизм гепатотропного действия полихлорпинена. – Черновцы, 1976

15. Несторович Я.М. Эффективность витамина Е, селенита натрия и энтеральной оксигенотерапии дистрофии печени. – Киев, 1979

16. Посохова Е.А. Эффективность липамида, оротовой кислоты, кальция пангамата, метилметионинсульфония и Д-пеницилламина при токсическом поражении печени. – Киев, 1981

17. Сплавский О.И. Желчеобразовательная функция печени при сахарном диабете и изменения её в связи с лечением (клинико-экспериментальное исследование). – Киев, 1983

18. Марчишин С.М. Способы выделения фенольных соединений арники облиственной и эффективность при поражении печени. – Москва, 1983

19. Давыдович О.В. Хронофармакологическое особенности желчегонного действия дегидрохолевой кислоты, оксафенамида и билигноста. – Киев, 1984

20. Высоцкий И.Ю. Эффективность токоферола ацетата и селенита натрия при поражении печени тетрациклином и четырёххлористым углеродом в различные сезоны года. – Киев, 1985

21. Шманько В.В. Функционально-биохимическая характеристика поражения печени парацетамолом и изониазидом и их экспериментальная фармакотерапия. – Киев, 1986

22. Ковальчук С.Ф. Функционально-биохимическая характеристика и экспериментальная фармакотерапия комбинированных поражений печени этиловым алкоголем и гепатотоксическими ксенобиотиками. – Киев, 1987

23.  Мосейчук И.П. Гепатотропные свойства растительных флавоноидов при остром и хроническом поражении печени. – Киев, 1988

24. Олейник А.В. Функционально-биохимическая характеристика острого поражения печени цилофосфаном и его коррекция антиоксидантами. – Киев, 1988

25. Климнюк Е.В. Функционально-биохимическая характеристика и экспериментальная фармакотерапия поражений печени, вызванных противовоспалительными средствами. – Москва, 1990

26. Баган Н.Ю. Функционально-биохимическая характеристика и экспериментальная фармакотерапия тетрациклиновых поражений печени. – Киев, 1991

27. Оныськив Б.Е. Поражение печени комбинированными прогестино-эстрогенными препаратами и его лекарственная профилактика. – Киев, 1997

28.  Сливка Ю.И. Характеристика поражений печени изониазидом, рифампицином и пиразинамидом и его экспериментальная фармакотерапия. – Львов, 1992

29. Табачук О.Є. Функціонально-біохімічна характеристика комбінованих уражень печінки протитуберкульозними засобами та корекція порушень антиоксидантами. – Київ, 1996

30. Князевич В.М. Корекція антиоксидантами порушень перекисного окиснення ліпідів і вмісту селену в крові у хворих на хронічні ураження печінки. – Київ, 1996

31. Темченко О.І. Корекція порушень імунітету та показників інтоксикації кремнієвим сорбентом (полісорбом) в комбінованому лікуванні раку яєчників ІІІ-ІV стадій. – Київ, 1996

32. Ковальчук Н.А. Стан кровообігу і перекисного окиснення ліпідів у слизовій оболонці шлунка при гострому стресовому впливі і корекція порушень. – Київ, 1996

33. Білик Л.С. Гепатотропні властивості і ефективність полісорбу, вітаміну Е і натрію селеніту за хімічних уражень печінки. – Київ, 1996


Дисертації, які виконані під керівництвом проф.  К.А. Посохової:

     Докторські дисертації 

     1.  Олещук О. М. «Роль системи оксиду азоту в механізмах уражень печінки різного генезу» 14.03.04 - патологічна        фізіологія.         Тернопіль, 2013

    Кандидатські дисертації

1. Олещук О. М. «Експериментальна терапія ентеросорбентами холестатичних уражень печінки» 14.03.05 – фармакологія. Київ, 1997.

2. Ніколаєва В. В. «Експериментальне обґрунтування доцільності застосування донатора оксиду азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії» 14.03.05 – фармакологія. Київ, 2005.

3. Бережна І. Ю. «Ураження печінки при гемічній гіпоксії у високо- та низькостійких до нестачі кисню тварин та його фармакокорекція», 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2005.

4. Гриців О. В. «Вплив модуляторів синтезу оксиду азоту на прояви хронічної гіпоксії, викликаної монооксидом вуглецю, та хронічної гіпоксії замкненого простору» 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2006.

5. Плосканич Л. Й.«Вплив попередників та блокаторів синтезу оксиду азоту на метаболічні процеси у печінці при її ішемічно-реперфузійному пошкодженні в експерименті», - Київ, 2006.

5. Лєбєдєва Т. А. «Вплив попередників та блокаторів синтезу оксиду азоту на метаболічні процеси в ушкодженому адреналіном міокарді в експерименті» 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2008.

6. Шевчук О.О. «Фармакологічна корекція глутаргіном та ентеросгелем ураження печінки при комбінованому застосуванні антимікобактеріальних та антиретровірусних препаратів (експериментальне дослідження)» 14.03.05 – фармакологія. Київ, 2011.

7. Яремчук О. З. «Особливості біохімічних процесів у печінці та нирках при експериментальному ураженні підшлункової залози та способи їх корекції» 03.00.04 – біохімія. Чернівці, 2011.

8. Черняшова В. В. «Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну-L-глутамату та препарату супероксиддисмутази для корекції ураження печінки та нирок при експериментальному перитоніті» 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2012.

9. Вольська А. С. «Експериментальне обґрунтування доцільності попередження гепатотоксичної дії парацетамолу тіотриазоліном» 14.03.05 – фармакологія. Одеса, 2014.

10. Зозуляк Н. Б. «Вплив кверцетиновмісних сполук на стан печінки та нирок при експериментальному цукровому діабеті з ожирінням»14.03.05 – фармакологія. Одеса, 2015.

11. Сампара С. Р. «Патогенетичне обґрунтування застосування модулятора синтезу оксиду азоту для корекції ускладнень гестаційного антифосфоліпідного синдрому (експериментальне дослідження)» 14.03.05 – фармакологія. Чернівці, 2015.

12. Стечишин І. П. «Фармакологічна корекція кверцетиновмісними препаратами  ураження міокарда при експериментальному цукровому діабеті» 14.03.05 - фармакологія. Одеса, 2017.


 Дисертації, які виконані під керівництвом проф. О.М. Олещук:

     Іванків Я.І. – “Фармакогенетичне обґрунтування гепатопротекторної дії мелатоніну при експериментальному діабеті” за               спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Тернопіль, 2017.


Дисертації, які виконані під керівництвом проф. В.В. Шманька:

    Кандидатські дисертації

1. Корильчук Т. Б. «Порушення антиоксидантної, імунної і детоксикаційної систем організму, за умов експериментальної печінково-ниркової недостатності та шляхи їх корекції» 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2007.

2. Чорній Н. В. «Клінічне обґрунтування комбінованого застосування орального антисептика та гепатопротектора для лікування захворювань пародонта на тлі хронічного панкреатиту» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2012 .

3. Манащук  Н. В. «Клінічна ефективність комбінованого застосування антисептика та імуномодулятора при лікуванні захворювань пародонта у хворих з хронічними колітами різної етіології» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2012.

4. Лебідь О. І. «Клінічна ефективність комбінованого використання антисептика та фітозбору при лікуванні захворювань тканин пародонта у підлітків з аліментарно-конституційним ожирінням» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2015.


  

Comments