Дисертації, захищені співробітниками кафедри: 

• Посохова К.А. «Ефективність ліпаміду, оротової кислоти, кальцію пангамату, метилметіонінсульфонію та D-пеніциламіну при токсичному ураженні печінки» за спеціальністю  14.00.25 – фармакологія (Київ, 1981).

• Мосейчук І.П. «Гепатотропні властивості і ефективність рослинних флавоноїдів при гострому і хронічному ушкодженні печінки» за спеціальністю  14.00.25 – фармакологія (Київ, 1988).

• Посохова К.А. «Експериментальна терапія гепатопротекторами і індукторами ферментів мікросом уражень печінки» за спеціальністю 14.03.07 – фармакологія (Київ, 1996).

• Олещук О.М.  «Експериментальна терапія ентеросорбентами холестатичних уражень печінки» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Київ, 1997).

• Шевчук О.О. «Фармакологічна корекція глутаргіном та ентеросгелем ураження печінки при комбінованому застосуванні антимікобактеріальних та антиретровірусних препаратів (експериментальне дослідження)» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Київ, 2011).

• Пида В.П. «Експериментальне дослідження фармакологічних властивостей екстракту з чоловічих бруньок обліпихи крушиновидної» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Харків, 2012).

• Герасимець І.І. "Експериментальне обґрунтування антиоксидантних та гіпоглікемічних властивостей препаратів з листя шовковиці чорної" за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Харків, 2012).

• Черняшова В.В. «Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну-L-глутамату та препарату супероксиддисмутази для корекції ураження печінки та нирок при експериментальному перитоніті» за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія (Тернопіль, 2012).

• Драпак О.Я. «Клініко-патогенетичні особливості та медична реабілітація хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою» за спеціальністю 14.01.38 – загальна практика-сімейна медицина (Луганськ, 2013).

• Олещук О.М. «Роль системи оксиду азоту в патогенезі уражень різного генезу» за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія(Тернопіль, 2013).

• Вольська А.С.  «Експериментальне обґрунтування доцільності попередження гепатотоксичної дії парацетамолу тіотриазоліном» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Одеса, 2014).

• Луканюк М.І.  «Фармакогностичне дослідження рослин роду Tilia» за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія (Харків, 2014).

• Чорномидз А.В. «Діагностика, прогнозування та профілактика розвитку важкого панкреатиту» за спеціальністю 14.01.03 – хірургія (Вінниця, 2014).

• Іванків Я.І. "Фармакогенетичне обґрунтування гепатопротекторної дії мелатоніну при експериментальному діабеті" за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія (Тернопіль, 2017).

• Лой Г.Я.  «Кардіопротективні ефекти препарату метформін при гіпоксії та метаболічному стресі» за спеціальністю 222 "Медицина" (22 "Охорона здоров'я") – фармакологія (Тернопіль, 2023).

• Фещенко Г.І. «Фармакологічне обґрунтування застосування екстракту хамерію вузьколистого як противиразкового засобу» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Тернопіль, 2020).

• Шевчук О.О. «Обґрунтування застосування вугільних ентеросорбентів та препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора для мінімізації побічних реакцій протипухлинних лікарських засобів» 14.03.05 – фармакологія (Київ, 2020).

• Яремчук О.З. «Механізми дії модуляторів системи оксиду азоту за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому»  03.00.04 – біохімія (Тернопіль. 2021).

• Дацко В.А. «Експерементальне дослідження протекторного впливу L-орнітину L-аспартату за умов ураження печінки різного генезу» за спеціальністю 222 "Медицина" (22 "Охорона здоров'я") – фармакологія (Тернопіль, 2023).

   Дисертації, які виконані під керівництвом проф. О.М. Олещук:

•  Іванків Я.І. “Фармакогенетичне обґрунтування гепатопротекторної дії мелатоніну при експериментальному діабеті” за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія (Тернопіль, 2017).

• Лой Г.Я.  «Кардіопротективні ефекти препарату метформін при гіпоксії та метаболічному стресі»  за спеціальністю 222 "Медицина" (22 "Охорона здоров'я") – фармакологія ( Тернопіль, 2023).

• Фещенко Г.І. «Фармакологічне обгрунтування зстосування екстракту хамерію вузьколистого як противиразкового засобу» за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія (Тернопіль, 2020).

• Дацко В.А. «Експереминтальне дослідження протекторного впливу L-орнітину L-аспартату за умов ураження печінки різного генезу» за спеціальністю 222 "Медицина" 22 "Охорона здоров'я"– фармакологія (Тернопіль, 2023).

Дисертації, які виконані під керівництвом проф.  К.А. Посохової:

     Докторські дисертації:

• Олещук О. М. «Роль системи оксиду азоту в механізмах уражень печінки різного генезу» 14.03.04 - патологічна фізіологія (Тернопіль, 2013).

• Шевчук О.О. «Обгрунтування застосування вуглецевих ентеросорбентів та препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора для мінімізації побічних реакцій протипухлинних лікарських засобів» 14.03.05 - фармакологія (Київ, 2020).

    Кандидатські дисертації

• Олещук О.М. «Експериментальна терапія ентеросорбентами холестатичних уражень печінки» 14.03.05 – фармакологія (Київ, 1997).

• Ніколаєва В.В. «Експериментальне обґрунтування доцільності застосування донатора оксиду азоту глутаргіну та його комбінації з пірацетамом при гемічній гіпоксії» 14.03.05 – фармакологія (Київ, 2005).

• Бережна І. Ю. «Ураження печінки при гемічній гіпоксії у високо- та низькостійких до нестачі кисню тварин та його фармакокорекція», 14.03.04 – патологічна фізіологія. (Тернопіль, 2005).

• Гриців О.В. «Вплив модуляторів синтезу оксиду азоту на прояви хронічної гіпоксії, викликаної монооксидом вуглецю, та хронічної гіпоксії замкненого простору» 14.03.04 – патологічна фізіологія (Тернопіль, 2006).

• Плосканич Л.Й.«Вплив попередників та блокаторів синтезу оксиду азоту на метаболічні процеси у печінці при її ішемічно-реперфузійному пошкодженні в експерименті» (Київ, 2006).

• Лєбєдєва Т.А. «Вплив попередників та блокаторів синтезу оксиду азоту на метаболічні процеси в ушкодженому адреналіном міокарді в експерименті» 14.03.04 – патологічна фізіологія (Тернопіль, 2008).

• Шевчук О.О. «Фармакологічна корекція глутаргіном та ентеросгелем ураження печінки при комбінованому застосуванні антимікобактеріальних та антиретровірусних препаратів (експериментальне дослідження)» 14.03.05 – фармакологія (Київ, 2011).

• Яремчук О.З. «Особливості біохімічних процесів у печінці та нирках при експериментальному ураженні підшлункової залози та способи їх корекції» 03.00.04 – біохімія (Чернівці, 2011).

• Черняшова В.В. «Патогенетичне обґрунтування застосування L-аргініну-L-глутамату та препарату супероксиддисмутази для корекції ураження печінки та нирок при експериментальному перитоніті» 14.03.04 – патологічна фізіологія (Тернопіль, 2012).

• Вольська А.С. «Експериментальне обґрунтування доцільності попередження гепатотоксичної дії парацетамолу тіотриазоліном» 14.03.05 – фармакологія (Одеса, 2014).

• Зозуляк Н.Б. «Вплив кверцетиновмісних сполук на стан печінки та нирок при експериментальному цукровому діабеті з ожирінням»14.03.05 – фармакологія (Одеса, 2015).

• Сампара С.Р. «Патогенетичне обґрунтування застосування модулятора синтезу оксиду азоту для корекції ускладнень гестаційного антифосфоліпідного синдрому (експериментальне дослідження)» 14.03.05 – фармакологія (Чернівці, 2015).

• Стечишин І.П. «Фармакологічна корекція кверцетиновмісними препаратами  ураження міокарда при експериментальному цукровому діабеті» 14.03.05 - фармакологія  (Одеса, 2017).

• Шевчук О.О. «Обгрунтування застосування вуглецевих ентеросорбентів та препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора для мінімізації побічних реакцій протипухлинних лікарських засобів», 14.03.05 – фармакологія (Київ, 2020).

• Яремчук О.З. «Механізми дії модуляторів системи нітроген оксиду за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому». 03.00.04 – біохімія (Тернопіль. 2021).

Дисертації, які виконані під керівництвом проф. В.В. Шманька:

    Кандидатські дисертації:

• Корильчук Т.Б. «Порушення антиоксидантної, імунної і детоксикаційної систем організму, за умов експериментальної печінково-ниркової недостатності та шляхи їх корекції» 14.03.04 – патологічна фізіологія. Тернопіль, 2007.

• Чорній Н.В. «Клінічне обґрунтування комбінованого застосування орального антисептика та гепатопротектора для лікування захворювань пародонта на тлі хронічного панкреатиту» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2012 .

• Манащук  Н.В. «Клінічна ефективність комбінованого застосування антисептика та імуномодулятора при лікуванні захворювань пародонта у хворих з хронічними колітами різної етіології» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2012.

• Лебідь О.І. «Клінічна ефективність комбінованого використання антисептика та фітозбору при лікуванні захворювань тканин пародонта у підлітків з аліментарно-конституційним ожирінням» 14.01.28 – клінічна фармакологія. Одеса, 2015.